індивідуальність

індивідуальність
—————————————————————————————
індивідуа́льність 1
іменник жіночого роду
сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів
—————————————————————————————
індивідуа́льність 2
іменник жіночого роду, істота
про людину

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "індивідуальність" в других словарях:

  • індивідуальність — ності, ж. 1) тільки одн. Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідуумів. 2) Людина як носій індивідуальних властивостей, певних характерних ознак і рис; особистість …   Український тлумачний словник

  • особистість — тості, ж. Конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. ін.; індивідуальність, особа. •• Дина/міка особи/стості псих. загальний термін, що його вживають для позначення вивчення складних аспектів мотивації, емоцій… …   Український тлумачний словник

  • особистість — іменник жіночого роду конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки і т. і.н.; індивідуальність, особа книжн …   Орфографічний словник української мови

  • особа — I 1) (окрема людина серед інших / як одиниця ліку людей), людина, одиниця, персона, індивід, душа 2) перев. з означенням (людина як член суспільства; конкретна людина як носій яких н. індивідуальних властивостей, рис, певних ознак), особистість,… …   Словник синонімів української мови

  • особа — и, ж. 1) Окрема людина, індивід. || перев. з означ. Людина, що посідає певне, перев. високе, становище в суспільстві, у колективі і т. ін. || з присв. займ. або прикм. власний. Уживається замість зворотного займ. себе. Дійова особа. Культ особи.… …   Український тлумачний словник

  • людина — 1) (особа як утілення високих моральних й інтелектуальних властивостей), особистість, індивідуальність, (жива) душа, індивід, індивідуум, суб єкт, персона; елемент, тип (про особу перев. з неґативними рисами) 2) див. особа I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • виховання — я, с. 1) Дія за знач. виховувати I, виховати I. •• Нове/ вихова/ння течія в педагогіці (виникла наприкінці 19 ст.), представники якої вважали, що вчитель повинен спиратись у навчанні та вихованні дітей на їхній досвід, поважати їхні… …   Український тлумачний словник

  • перо — а/, с. (мн. пе/ра, пер). 1) Рогове нашкірне утворення з порожнистим стрижнем і легкими пухнастими відростками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів. || збірн. Пір я, оперення. •• Ні пу/ху ні пера/ а) традиційна формула побажання… …   Український тлумачний словник

  • самовиражатися — а/юся, а/єшся, недок. Розкривати своє я , свою індивідуальність; виявляти (перев. у художній творчості, в художньому образі) свої думки, настрої, переконання …   Український тлумачний словник

  • вибухові речовини — взрывчатые вещества (ВВ) explosives, blasting agents *Sprengstoffe хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої… …   Гірничий енциклопедичний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»